Артроскопія колінного суглоба


Артроскопія колінного суглоба у Києві: точна діагностика та малоінвазивне лікування

Колінний суглоб — один із найбільших і найскладніших суглобів нашого організму, який щодня витримує колосальні навантаження під час ходьби, бігу та підйому важкості. Через це він часто стає мішенню для травм і дегенеративних змін.

Якщо ви відчуваєте біль у коліні, помітили набряк, блокади (коли суглоб «заклинює») або нестабільність при ходьбі, причиною може бути внутрішньосуглобове пошкодження.

Ортопед-травматолог Тарас Рокита виконує сучасні артроскопічні операції на колінному суглобі на базі спеціалізованого відділення травматології Київської міської клінічної лікарні №7, допомагаючи пацієнтам швидко позбутися болю та повернутися до повноцінного активного життя.

Що таке артроскопія колінного суглоба?

Артроскопія коліна — це сучасний «золотий стандарт» у травматології та ортопедії. Це малоінвазивна хірургічна процедура, яка дозволяє лікарю оглянути внутрішню порожнину суглоба та виконати необхідні лікувальні маніпуляції без великих розрізів.

Операція проводиться через два крихітні проколи (розміром до 5 мм). Через один із них вводять мікрокамеру (артроскоп) із багаторазовим збільшенням, яка передає чітке зображення на екран монітора, а через інший — спеціальні мікроінструменти.

Основні показання до артроскопії коліна

Артроскопія застосовується як для точної діагностики хронічного болю незрозумілого походження, так і для планового чи ургентного хірургічного лікування таких патологій:

  • Пошкодження та розриви менісків: Найчастіша травма коліна, що супроводжується різким болем, хрускотом, блокадою суглоба або відчуттям «клацання». Артроскопія дозволяє зшити пошкоджений меніск або економно видалити його зруйновану частину.

  • Розрив хрестоподібних зв'язок (ПХЗ або ЗХЗ): Виникає при різких розворотах чи травмах (часто у спортсменів), супроводжується відчуттям «хиткості» та нестабільності коліна. Під час артроскопії виконується складна високотехнологічна операція — пластика передньої хрестоподібної зв'язки.

  • Пошкодження суглобового хряща: Руйнування хрящової тканини через травми або початкові стадії артрозу.

  • Наявність вільних внутрішньосуглобових тіл («суглобових мишей»): Осколки хряща чи кістки, які плавають у порожнині суглоба та блокують його рухи.

  • Хронічні синовіти та запалення: Розростання запаленої синовіальної оболонки, що викликає постійний випіт (скупчення рідини) у коліні.

Головні переваги артроскопічного методу

Порівняно зі звичайними відкритими операціями на коліні, артроскопія має низку беззаперечних переваг:

  • Мінімальна травматичність: Відсутність розрізів м'язів та зв'язок, лише акуратні проколи.

  • Висока точність: Оптика високої роздільної здатності дозволяє побачити найдрібніші пошкодження, непомітні на МРТ чи рентгені.

  • Швидке відновлення: Пацієнт може вставати на ноги та починати рухати коліном уже в перші доби після втручання.

  • Короткий термін перебування в стаціонарі: Виписка зазвичай відбувається на 1–2 день.

  • Естетичність: Замість грубих шрамів залишаються ледь помітні «точки».

  • Зменшення больового синдрому: Післяопераційний період проходить значно легше та комфортніше.

Як проходить підготовка, операція та реабілітація

  1. Діагностика: Перед операцією лікар призначає рентгенографію, магнітно-резонансну томографію (МРТ) колінного суглоба та стандартний пакет передопераційних аналізів.

  2. Знеболення: Операція виконується під надійним і безпечним знеболенням (частіше спінальна анестезія у поєднанні з легкою седацією, коли пацієнт спить або відпочиває).

  3. Хід втручання: Залежно від виявленої проблеми хірург проводить відновлення меніска, пластику зв'язок чи очищення суглоба. Тривалість операції — від 30 хвилин до 1,5 години.

  4. Реабілітація: Це найважливіший етап для повного повернення функції коліна. Реабілітаційні заходи починаються вже в день операції (виконання простих вправ, робота з м'язами стегна) і тривають під контролем фахівців до повного відновлення активності.

Чому варто довірити лікування коліна Тарасу Рокиті?

  • Багаторічний досвід: Практикуючий ортопед-травматолог вищої категорії з досвідом роботи з 1997 року, який спеціалізується на суглобовій хірургії.

  • Високі стандарти та сучасне обладнання: Використання якісних сертифікованих імплантатів, витратних матеріалів та професійного артроскопічного інструментарію.

  • Комплексний підхід: Повний супровід пацієнта — від первинного огляду і точної постановки діагнозу до малоінвазивної операції та рекомендацій щодо реабілітації.

  • Надійна база: Операції проводяться на базі профільних відділень Київської міської клінічної лікарні №7.

Контакти та запис на консультацію

Біль, хрускіт чи нестабільність у колінному суглобі суттєво обмежують рух і можуть призвести до серйозних ускладнень, якщо зволікати з лікуванням. Запишіться на консультацію до лікаря:

  • Адреса: м. Київ, вул. Котельникова, 95 (Святошинський район, ст. метро «Житомирська», Київська міська клінічна лікарня №7, 6 поверх, відділення травматології).

  • Телефон для зв'язку та запису: (067) 934-70-61

  • Графік прийому: Понеділок — з 9:00 до 17:00; Вівторок – П'ятниця — після 15:00 (бажана попередня домовленість по телефону).

 

 

Коротко про будову коліна

Колінний суглоб утворений стегновою, великогомілковою кістками та надколінком. Усередині суглоба є два меніски (амортизатори), а стабільність забезпечують хрестоподібні й бічні зв'язки. Суглобові поверхні вкриті гладким хрящем. Пошкодження будь-якої з цих структур призводить до болю, набряку, блокад чи нестабільності.

Які симптоми мають насторожити

  • біль по внутрішній чи зовнішній поверхні коліна, що посилюється при присіданні, скручуванні чи ходьбі сходами;
  • повторний набряк або відчуття рідини в суглобі;
  • блокада: коліно «заклинює» і не розгинається чи не згинається до кінця;
  • клацання з болем;
  • відчуття, що коліно «підгинається» або «виїжджає»;
  • біль спереду, під надколінком, особливо при вставанні після тривалого сидіння;
  • біль після травми, падіння, різкого розвороту чи стрибка.

Діагностика

  • Клінічний огляд зі спеціальними тестами на стабільність зв'язок (наприклад, передня висувна проба, тест Лахмана), пошук болю по суглобовій щілині та оцінка обсягу рухів.
  • Рентген виявляє переломи, зміни осі кінцівки, ознаки артрозу. Іноді потрібні знімки з навантаженням.
  • УЗД оцінює випіт, кісти, стан сухожилків та бічних структур.
  • МРТ є основним методом для візуалізації менісків, зв'язок, хряща та кісткового мозку. За її результатами лікар вирішує, чи потрібна операція.
  • Артроскопія інколи використовується як діагностика і лікування одночасно, коли необхідно безпосередньо оцінити суглоб.

Які операції виконують на коліні

  • Зшивання меніска. Якщо розрив розташований у зоні з достатнім кровопостачанням і тканина придатна, меніск зшивають і зберігають. Це запобігає раннім змінам хряща.
  • Часткова меніскектомія. Якщо тканина зруйнована й зшити її неможливо, видаляють лише пошкоджену ділянку, зберігаючи максимум здорового меніска.
  • Пластика передньої хрестоподібної зв'язки. Зв'язку замінюють трансплантатом: найчастіше власними сухожилками пацієнта (наприклад, сухожилками задньої групи стегна чи власною зв'язкою надколінка) або донорським матеріалом. Трансплантат фіксують у кісткових каналах спеціальними фіксаторами. Для забору власних тканин потрібен додатковий невеликий розріз.
  • Відновлення інших зв'язок (задня хрестоподібна, бічні) за показаннями, іноді у поєднанні з пластикою ПКЗ.
  • Лікування пошкоджень хряща. Залежно від розміру, глибини та локалізації дефекту застосовують очищення, стимуляцію відновлення (наприклад, мікрофрактуринг) або інші методики, які підбирають індивідуально.
  • Стабілізація надколінка при повторних вивихах, а також усунення факторів, що викликають біль спереду коліна.
  • Санація суглоба при синовітах, спайках та наявності вільних тіл.

Обсяг втручання остаточно уточнюють під час артроскопії, бо в суглобі іноді виявляють більше змін, ніж було видно на МРТ.

Коли артроскопія коліна не допоможе

Артроскопічне «очищення» суглоба не є ефективним способом лікування розповсюдженого артрозу коліна: якщо хрящ значно зруйнований, полегшення після такої операції зазвичай короткочасне або відсутнє. У таких випадках розглядають консервативне лікування (ЛФК, контроль ваги, ін'єкції, ортези), коригувальні операції чи ендопротезування. Тому важливо чесно оцінити стан суглоба до втручання.

Розрив передньої хрестоподібної зв'язки: коли оперувати

Рішення залежить від віку, рівня активності, виду спорту, стабільності коліна та супутніх пошкоджень. Пацієнтам, у яких коліно підгинається в повсякденному житті, а також тим, хто займається видами спорту з різкими розворотами й стрибками, найчастіше рекомендують операцію. Іншим може бути достатньо консервативного лікування: реабілітації, зміцнення м'язів і зміни навантажень. Якщо зволікати при нестабільності, зростає ризик вторинних ушкоджень менісків і хряща. Детальніше читайте в новині «Розрив ПКЗ: коли потрібна операція, а коли лікування без неї».

Реабілітація після артроскопії коліна

Обсяг обмежень залежить від втручання. Загальна логіка така:

  1. Ранній етап: контроль болю та набряку, підйом кінцівки, холод, вправи для м'язів стегна й гомілки, поступове повернення розгинання та згинання. Після санації суглоба навантажувати ногу зазвичай можна швидко. Після зшивання меніска чи пластики зв'язки режим навантаження більш обмежений (можливі милиці й ортез).
  2. Відновлення рухів і сили: заняття з реабілітологом, зміцнення чотириглавого м'яза та м'язів задньої поверхні стегна, робота над контролем положення коліна при русі.
  3. Функціональний етап: ходьба без опори, підйом сходами, потім легка біг-підготовка та специфічні вправи.
  4. Повернення до спорту: тільки після відновлення сили, стійкості та впевненості в коліні. Після пластики ПКЗ це займає значно довший час, ніж після санації, і визначається за критеріями, а не за календарем.

Поради для перших тижнів

  • Дотримуйтесь режиму навантаження, який вказав лікар: не скасовуйте ортез і милиці за власним бажанням.
  • Прикладайте холод і тримайте ногу піднятою, щоб зменшити набряк.
  • Виконуйте вправи щодня, але без болю понад допустимий і без різких рухів.
  • Слідкуйте за станом ран, пов'язку не мочіть до дозволу.
  • Для профілактики тромбозів рухайте стопою, а препарати приймайте, якщо їх призначено.
  • Не сидіть довго з зігнутою ногою й не спіть із подушкою під коліном, якщо лікар радить розгинання.

Можливі ризики

Артроскопія коліна вважається безпечним втручанням, але ризики існують: інфекція, тромбоз глибоких вен, гематома чи випіт у суглобі, скутість, тривалий біль, пошкодження нервових гілок, повторний розрив меніска чи зв'язки, неповне відновлення функції. Ризик знижується ретельною підготовкою, профілактикою тромбозів за показаннями та дотриманням реабілітації. Якщо з'явилися сильний біль, підвищення температури, почервоніння, виділення з рани або набряк і біль у литці, зверніться до лікаря негайно.