Ендопротезування кульшового суглоба (тазостегнового)
Ендопротезування кульшового суглоба (тазостегнового) — це одна з найуспішніших та найпоширеніших операцій у сучасній травматології та ортопедії. Вона полягає в заміні пошкоджених або зруйнованих елементів суглоба (голівки стегнової кістки та западини тазової кістки) на високоякісні штучні імпланти (ендопротези).
Ця процедура дозволяє повністю позбутися хронічного болю, відновити симетрію та опорність кінцівки, а також повернути пацієнта до активного життя без обмежень.
Основні показання до операції
Заміна кульшового суглоба призначається у випадках, коли консервативне лікування (медикаменти, фізіотерапія, блокади, лікувальна фізкультура) більше не приносить полегшення:
-
Коксартроз (остеоартроз кульшового суглоба) III–IV ступеня — руйнування хрящової тканини з деформацією кісток.
-
Перелом шийки стегнової кістки — критична травма, особливо поширена у пацієнтів старшого віку, яка потребує швидкого хірургічного втручання для уникнення тривалого нерухомого лікування.
-
Асептичний некроз голівки стегнової кістки (остеонекроз) — відмирання кісткової тканини через порушення кровопостачання.
-
Дисплазія кульшового суглоба у дорослих із подальшим розвитком вторинного артрозу.
-
Ревматоїдний артрит та інші системні запальні захворювання.
-
Наслідки травм та переломів тазової кістки чи проксимального відділу стегна з порушенням анатомії суглоба.
Види ендопротезування кульшового суглоба
Залежно від віку пацієнта, стану кісткової тканини та характеру пошкодження, застосовують такі типи операцій:
| Вид ендопротезування | Особливості та показання |
|---|---|
| Тотальне (повне) | Замінюються обидва компоненти суглоба: і голівки стегнової кістки, і вертлюжна западина таза. Найбільш надійний та довговічний метод. |
| Однополюсне (геміартропластика) | Замінюється лише голчаста частина та шийка стегнової кістки (часто застосовується при переломах шийки стегна у літніх пацієнтів з низьким рівнем фізичної активності). |
| Ревізійне | Складніша операція з демонтажу та заміни старого імпланта у випадках його зношення, розхитування чи інфекційних ускладнень. |
Способи фіксації імплантів
-
Безцементна фіксація: Імплант має спеціальне пористе покриття, в яке з часом проростає власна кісткова тканина пацієнта. Найчастіше використовується у пацієнтів молодого та середнього віку з доброю щільністю кісток.
-
Цементна фіксація: Імплант закріплюється за допомогою спеціального медичного «цементу» (акрилового полімеру). Застосовується переважно у пацієнтів похилого віку зі зниженою міцністю кісток (остеопороз) для забезпечення негайної стабільності.
Етапи реабілітації
Відновлення після ендопротезування починається вже в перші години після операції:
-
Ранній післяопераційний період (1–5 днів): Дихальна гімнастика, рухи в стопах, перевертання в ліжку, а за дозволом лікаря — перші кроки з опорою на ходунки або милиці.
-
Амбулаторний період (2–6 тиждень): Збільшення дистанції ходьби, поступовий перехід на тростину, виконання спеціальних вправ під контролем реабілітолога для зміцнення м'язів стегна й сідниць.
-
Пізній період та відновлення (2–3 місяці і більше): Повне відновлення побутової незалежності, відмова від допоміжних засобів пересування, повернення до звичного ритму життя та помірної активності (плавання, велосипед, піші прогулянки).
