Тендиніт сухожилля довгої головки біцепса (ДГБ) — це запалення або дегенеративні зміни в сухожиллі, яке проходить усередині плечового суглоба та кріпиться до зони лопатки/плеча. Найчастіше стан пов’язують із перевантаженням, мікротравмами та віковими змінами тканин, а також із проблемами ротаторної манжети.

Основна скарга зазвичай стосується болю в передній частині плеча (інколи з «глибоким» відчуттям у суглобі). Біль може посилюватися при підйомі руки над рівнем плеча, під час підтягувань, жиму, роботи над головою або при різких рухах. У частини людей також з’являється скутість, відчуття дискомфорту при обертанні плеча та болючість при пальпації в передній ділянці плеча.

Чому виникає тендиніт

Найчастіше симптоми формуються поступово. Провокаторами можуть бути повторювані рухи (спорт із навантаженням на верхній плечовий пояс, робота руками), неправильна техніка тренувань, різке нарощення об’єму навантажень, а також супутні стани — імпінджмент (конфлікт) у плечі, тендинопатія ротаторної манжети або нестабільність сухожилля в бічній борозні.

Через анатомічне «проходження» сухожилля всередині плечового суглоба тендиніт ДГБ нерідко існує разом із іншими джерелами болю, тому самостійна самодіагностика може бути неточною.

Як встановлюють діагноз

Лікар зазвичай починає з опитування та огляду: оцінює локалізацію болю, провокувальні рухи, можливий зв’язок із підйомом руки, обертанням плеча та силою. Далі можуть застосовуватися інструментальні методи. Ультразвукове дослідження часто використовують для оцінки сухожилля та навколишніх структур; магнітно-резонансна томографія (МРТ) потрібна, якщо є підозра на розриви, виражені дегенеративні зміни чи супутню патологію всередині суглоба.

Важливо відрізнити тендиніт ДГБ від інших причин болю в плечі, зокрема від травм ротаторної манжети, «імпінджменту», адгезивного капсуліту (плече «що замерзає») та проблем акроміально-ключичної ділянки.

Підходи до лікування

Тактика лікування залежить від стадії та вираженості симптомів. Для більшості випадків стартують із консервативного ведення: зменшують провокувальні навантаження, коригують техніку тренувань/побутових рухів і підключають реабілітацію. Фізіотерапія зазвичай включає вправи для зміцнення м’язів ротаторної манжети та лопаткових стабілізаторів, покращення рухливості та контроль біомеханіки плеча.

За потреби застосовують протизапальні та знеболювальні засоби за призначенням лікаря (з урахуванням протипоказань). У деяких ситуаціях можуть розглядати ін’єкційні методи терапії (наприклад, ін’єкцію в зону запалення або навколо структур), особливо якщо біль суттєво обмежує рух і не реагує на базову програму лікування.

Хірургічні варіанти рідше стають першою лінією та розглядаються при стійких симптомах, підозрі на розрив сухожилля або інших супутніх ушкодженнях, які потребують корекції. Рішення приймають після обстеження та оцінки відповіді на консервативні заходи.

Коли варто звернутися до лікаря терміново: різке наростання болю після травми, неможливість підняти руку, виражена слабкість, підозра на розрив, а також прогресуюче оніміння чи біль, що віддає в руку.

Прогноз у багатьох випадках сприятливий, якщо зменшити перевантаження та системно пройти курс реабілітації. Найкращий результат зазвичай дає поєднання правильного діагнозу, контрольованих вправ та поступового повернення до навантажень без повторної «розкрутки» запалення.