PRP-терапія (platelet-rich plasma) — це ін’єкції плазми, збагаченої тромбоцитами, яку готують з власної крові пацієнта. Її позиціонують як спосіб зменшити біль і поліпшити функцію при остеоартрозі, найчастіше — коліна. Але головне питання для пацієнта звучить просто: що з цього реально доведено?

Докази існують, однак вони не однакові за якістю та не дають “універсальної відповіді для всіх”. Різні клінічні дослідження використовують різні протоколи: як саме готують PRP, скільки тромбоцитів отримують, чи додають лейкоцити, скільки ін’єкцій роблять і як довго спостерігають за пацієнтами.

Що вказують систематичні огляди та метааналізи

У великій кількості оглядів PRP демонструє помірне зменшення болю та легке/помірне покращення функції на певних часових відрізках. Найчастіше ефект описують як більш помітний у коротко- та середньостроковій перспективі (наприклад, місяці після курсу), тоді як стійкість результатів у довгостроковій перспективі менш прогнозована.

Водночас важливо: PRP не показує стабільного “зупинення” або “регресу” артрозу на рівні, який би однозначно вважали доведеним у клінічному сенсі. На відміну від симптоматичного полегшення, дані про вплив на структурне прогресування (зміни хряща/суглобової щілини) значно слабші й не є консенсусними.

Чи PRP краща за інші ін’єкції та “консервативне лікування”

Порівняно з плацебо або стандартними підходами PRP частіше дає відчутне покращення, але різниця з іншими ін’єкційними методами не завжди значуща. У дослідженнях PRP нерідко зіставляють із гіалуроновою кислотою, кортикостероїдами або фізичною терапією/ліками. У частини робіт PRP виглядає перспективно, але якість доказів і відтворюваність результатів залежать від того, наскільки “однаковими” були протоколи PRP.

Практичний висновок: PRP зазвичай розглядають як симптоматичний інструмент (біль/функція), а не як заміну базовому лікуванню артрозу (рухова активність, зниження навантаження, контроль ваги, фізична терапія, за потреби знеболювальні).

Що саме може “перемикати” результат (і чому дані різняться)

Ключова причина різних висновків — стандартизація. Для PRP немає одного “еталонного” продукту: відрізняються методи центрифугування, активування (або відсутність активування), концентрація тромбоцитів, співвідношення лейкоцитів і тромбоцитів, а також режим ін’єкцій.

Окремо впливає тип суглоба (найкраще вивчено коліно), стадія артрозу (при більш запущених формах ефект може бути скромнішим), а також наявність супутніх проблем (меніск, синовіт, механічні чинники навантаження).

Отже, “PRP при артрозі” — це не одна процедура, а цілий клас втручань із різною біологією та клінічною відповідністю.

Чого очікувати пацієнту: реалістичні рамки

Якщо PRP і працює, то найчастіше — це зменшення болю та покращення рухливості на кілька місяців. Частина людей може відчути суттєве полегшення, іншим — ефект здається мінімальним або тимчасовим. Важливо також враховувати, що “курс” і інтервали повторних ін’єкцій можуть відрізнятися між клініками, а отже й результати.

Щодо безпеки: PRP зазвичай використовують як процедуру з матеріалом з власної крові, тому в багатьох випадках ризики серйозних системних побічних ефектів нижчі, ніж у деяких інших ін’єкційних підходах. Але місцеві ускладнення можливі (зокрема біль/набряк у місці ін’єкції, тимчасове загострення симптомів, інфекційні ризики при недотриманні стерильності). Додатково важлива оцінка протипоказань (наприклад, неконтрольовані стани згортання, активні інфекції тощо).

Практичний підсумок: PRP при остеоартрозі — це метод із потенційною користю для симптомів, але доказова база не настільки “однозначна”, щоб гарантувати ефект усім і називати його засобом, що надійно зупиняє артроз.

Якщо ви розглядаєте PRP, корисно уточнити в клініці: як саме готують PRP (лейкоцит-редуковане чи ні), скільки тромбоцитів отримують у середньому, скільки ін’єкцій планують і який протокол повторення, а також яку стратегію вам пропонують разом із PRP (фізична терапія, зниження навантаження, робота з м’язовим балансом).